Qermitorium

Почуваюся нині щасливим, що духи померлих оленів Крайньої Півночі надихнули мене сьогодні навмання поблукати музичною крамницею. Вийшов я звідти з компактом сольника Євгена Рогачевського "Иіцкій Аун" (записаного протягом 2005-2006 років), в якому зібрані роботи гурту з такою самою назвою, що грав (щоправда не записавши жодного диску) з 1991 до 1995 року, і в якому лідером був майбутній гітарист ВВ, котрого Олег Скрипка розгледів саме в цьому колективі.



Свіжішої музики годі зараз знайти! Для мене це просто струс звивин мого мозку, спраглого якісної української культури! Блінище! Ну нарешті ж! Повний драйв - роковий, арт-роковий, блюзовий і панковий. І головне - не повірите - люді вміють грати! Це дивина для нашого сучасного стану рокової сцени, де окрім парочки ґрандів - суцільний вакуум. Слів майже нема, а є тільки дуууже якісне виконання і якісний мастерінґ.

Для мене це виявилось гарною компенсацією (хоча й, звісно ж, і неповною) за те, що пропустив майстер-клас Рогачевського (через що довгий час гриз в розпачі медіатор).

Рекомендовано для аудіовжитку! The must!